Літературний Інтернет-фестиваль

Городенківська центральна районна бібліотека провела літературний Інтернет-фестиваль «Нам пора для України жить», присвячений 160- й річниці від дня народження українського письменника, поета, філософа, вченого, громадського і політичного діяча Івана Яковича Франка, зініційований
обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І. Франка серед бібліотечних працівників та користувачів області.
На літературний Інтернет-фестиваль приймались написані українською мовою твори: поезія, есе, нариси, міні-оповідання.
Твори мали популяризувати життєвий і творчий шлях Каменяра, або окремі події з його життя чи діяльності.
Переможцем за нарис «Портрет» став Роман Дронюк,
переможнецею за поезію «Присвята Івану Франку» – Мирослава Гродзінська.

Портрет (нарис)
В одній старій хаті, де вже ніхто не жив, в хаті, яка виділа дві війни і пережила багацько весіль і похоронів, в якій родилися діти і пісні, на потрісканій стіні висіли старі образи, вицвілі від часу і молитов. А між тими образами я побачив портрет мученика, мученика українського слова, того що лупав словом скалу людської байдужості. З портрета на мене дивився великий каменяр Іван Франко.
Був він тут давно, ще певно з-за Польщі, прикрасили його писанками і рушником. Цей українській геній мав рідкісний дар і зумів увійти в серце моїх не дуже письменних, змучених тяжкою працею предків . Він приніс світло в їх хату, тому й висить на стіні серед Святих. Він прийшов, запалив світло серед темряви і його впустили в хату бідну, повну дітей.
Я видів багато великих хатів, повних добра, з блискучими високими стінами, зазирав в кожний кутик. Та не видів ні Франка, ні Шевченка. Я був в кабінетах чиновників і там не видів. Каменяр не зміг зайти туди, його не впустили.
Та слово його вічне та святе, пройде через усі стіни. Воно так потрібне в наш нелегкий час, щоб дати сили до боротьби.
Я витер пилюку часу з образів і Франка і не посмів його зняти. Хай буде тут серед святих. Старій хаті потрібен промінь світла, що вона без Франка.

Присвята Івану Франку

Поет, письменник, драматург,
Також філософ, громадський діяч.
Вічний борець за правду, Велет духу
Мислитель, вчений і перекладач.

Це притаманне Іванові Франкові, –
Сину Вкраїни і Галичини.
Писав завжди на українській мові,
Яку плекав в душі, до глибини.

Тараса Шевченка наступник він гідний,
На пам’ять він вивчив його весь «Кобзар».
Шевченковій дух йому близький і рідний,
В Франковій поезії проявився цей дар.

За правду й свободу боровсь безупинно,
Бо він син народу, що лиш вгору йде.
І вірить він дуже, що в рідну Вкраїну
Прийде нове життя й добре прийде нове.

Прожиті роки його були суворі:
Арешти і тюрми – все було в житті.
Та він не скорився, він син, що йде вгору.
Служив для народу і проявив себе в труді.

Віра в світле майбутнє і віра в людину
Франка надихали до праці завжди.
Щоб щастя й добро було в рідній країні,
Закликав в своїх творах до боротьби.

Сім збірок поезій – безцінне надбання,
Розкрито в них сотні хвилюючих тем.
Легенди і думи, тюремні сонети,
Багато цікавих створив він поем.

Вражає всіх проза Івана Франка
Багатством сюжетів, людським драматизмом.
В основі повісті, роману, образка
Користувався ідеальним реалізмом.

Шанує народ наш Франка й пам’ятає,
Університет і театр його носить ім’я.
Відкрито музеї, його твори читаєм,
Івано – Франківська зветься область моя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *