Слава Україні!

Дорога Надійко! Пишу до тебе від імені колективу Городенківської центральної районної бібліотеки. Ми, направду, пишаємось тим, що Україна має мужню,безстрашну молодь, серед якої- ти. Звання Герой України -не посильне для істинного визначення ролі, дій, вчинків, які ти робила і робиш. Не можемо добрати слів, які ототожнили б твою стійтість, хоробрість, патріотизм… Однак, стурбовані з приводу того, що така величезна жертва- твоє життя, не в силі розтопити крижані серця і достукатися до жалюгідного мозку тих, хто насміхається з тебе.

Ти показала своєю незламною позицією, як треба любити свою Матір- свою державу! Це воістину- безпрецедентний духовний Акт душі і серця!

Переживаємо нині великий час революційного оновлення країни і Європи. Вкотре дух свободи ширяє над нашим народом. 21 століття… Боротьба продовжується. Рахунок тих, хто згинув в боротьбі за свободу вражає. Сумно. Не те слово… Але назад дороги немає – позаду Москва. Справді, Надя, як не легко виборювати свою незалежність, коли чужі чоботи риють твою землю, бездушно ціляться в душі тих, хто від діда- прадіда не скорений духом, гірко й від того, як ті, що змалечку ходять по вкраїнській землі, жируть хліб український- стали супроти рідного брата.

Твій же вчинок, Надечко, рівний подвигу і вартий подиву! Кожен свідомий українець пишається тобою, твоєю боротьбою супроти зла,неправди… Та все ж, дорога Надя! Звертаємось до тебе з великим проханням: будь-ласка, припини голодування! Це вже пряма загроза твоєму життю! Ти нам потрібна жива й здорова!!! Наш воріг вже доста напився нашої крові. Глечиком більше, глечиком меньше- для нього не важливо. Ми спільними зусиллями боротимемось за твою свободу. Подумай над тим,що пишем: твої руки потрібні Україні, твій розум – рідному народові! Ти маєш вести за собою полки патріотичної молоді. Побачиш, як з твоєю появою на Батьківщині- з новою силою повстане народ супроти зла. А коли ми помножимось в силі- ми неодмінно переможемо! Ти ж в це віриш?

І ми віримо! Наші змаги на національно- визвольному полі нагадують гопак з арканом на шиї: чим дужче воріг жме горло,тим більше ми чиним супротив. І ми виграємо справжню свободу для себе, для своїх дітей, для нащадків! Тільки ти зупини морити себе голодом! Чуєш? Ти покликана народити Україні дітей! Бо жінка, яка вміє з честю боронити свою честь, свою Хату- дасть з материнським молоком своїм дітям гени мудрості, гени честі, гени патріотизму! Не позбавляй Націю цих генів!

Надя! В Україну прийшла весна. Вона дзвенить лісовими дзвониками пролісків та підсніжників, клекоче вісниками миру- буськовими перегуками. Великдень в дорозі! Пахне духмяно шутка,тягнеться до неба травиця… Надечко, ти так схожа на весну! Така ж красива, ніжна,трепетна… Тримайся, кохана, ми в тебе віримо! Молимося, з думкою про тебе і Україну перебираємо молитовно кожне зернятко Святої Вервиці. Впевнені-«матросская тішіна», де ти ув,язнена борешся ціною власного життя,-буде переможена нашою спільною молитвою,Вірою й Правдою.

Ми з тобою!

Героям слава!

З великим пошанівком за дорученням колективу центральної районної бібліотеки Марія Сорока

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *